Не отречется мать от сына своего,
Пусть горький пьяница он, вор и негодяй,
И на завалинке у дома своего,
Ждать его будет с болью вглядываясь вдаль.
Бессонна ночь ее в раздумьях и молитве,
Как там сыночек,сыт обут ли он,здоров?
И заскрипят лишь только петли у калитки,
Забьется сердце,вспыхнут стеклышки очков.
Смысл ее жизни–милый,родненький комочек,
Забывший отчий дом, свою старушку мать,
И теребя в руках подаренный платочек,
Жизнь свою рада за кровиночку отдать.
Так и Иисус,за нас на крест восшедший,
Ждет нас потерянных,заблудших сыновей,
Собою заслонив от жала смерти,
Зовет:"Придите ко Мне дети поскорей."
Для вас всегда в Мой дом врата открыты,
Сердца омою ваши Я живой водой,
И если в мире вы оставлены,забыты,
Наполню вашу жизнь общением с Собой.
Очнемся ль мы от тьмы ослепшиее,глухие,
Так мало надо–Его в сердце лишь впустить,
Сказать слова Ему в раскаяньи простые:
"Прости,помилуй",и в раю с Ним вечно жить.
Ждет сына мать,поглаживая фото,
Стирая капельки прощальных,горьких слез.....
Александр Борисов,
Заречный Пензенская обл.Россия
Вся моя жизнь есть непрестанная борьба,
С лукавством сердца и с телесной ленью,
С холеной гордостью,что ходит за мной тенью,
И с равнодушьем у раскрытого окна
Вся моя жизнь-печальные стихи,
Корявые,бессмысленные строчки,
И точки ..............
Прочитано 3577 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
